Рогатинський ліцей імені Братів Рогатинців - пам'ятка архітектури другої половини ХІХ століття.

 

В документах архіву "Крайова шкільна рада, м.Львів" зберігається постанова Крайової шкільної ради у Львові за 1874 рік про заснування шестикласової школи у місті Рогатині. Цей рік вважається роком заснування нині діючого Рогатинського ліцею імені Братів Рогатинців.

В народі вона одержала назву "Червона школа". Сьогодні не збереглися дані про автора проекту будівлі школи. Фасади школи викладені з червоної облицювальної цегли, оздоблені кахельним орнаментом. Будівля накрита червоною черепицею. Із західної сторони досі зберігся напис польською мовою "Szkola meska" (міська школа).

Із спогадів старожилів, випускників школи, документів, які дійшли до нашого часу відомо, що Рогатин з XVIII століття знаходився в складі Австрії, а з 1867 року – Австро-Угорщини. Австрійські монархи Марія Терезія та Йосиф ІІ провели реформу освіти, за якою школи були 1, 2, 3, 4, 5, 6-класні, а по селах одно- і двокласні. В той час вся шкільна адміністрація перебувала в руках польської адміністрації. Поляки збудували школу, перш за все, для потреб своєї національності. Проте тут навчалися діти не лише польських родин, але й інші, за згодою їхніх батьків. Школа фінансувалась державою, навчання велось польською мовою.

З 1893 року школа одержала статус шестикласової і з тією назвою проіснувала до початку 30-х років ХХ століття. Директором шестикласової людової школи в Рогатині був Адольф Амброс. З 1935 року вона стала семикласовою і носила назву «Siedmioklasowa Publiczna Szkola Powszechna im. Marszalka Yuzefa Pilsudskego w Rohatynie» ("Семикласна вселюдна державна школа імені маршала Юзефа Пілсудського в Рогатині"). Тут окремо навчалися хлопці та дівчата. Основними предметами були вихованість, пильність, релігія, читання, письмо, польська мова, руська (тобто українська). Один раз в тиждень проводились уроки німецької мови, арифметики, географії, історії, фізики, малювання, співів, ручної праці, гімнастики.

Відомо, що на території школи в 1928 році було побудоване приміщення "Зірки" – клубу для відпочинку громадян польської нації. Дане приміщення використовували і учні школи. Це приміщення було зруйноване в 1944 році під час авіаційних бомбардувань.

З 1939 по 1941 рік в приміщенні теперішньої школи була семирічна школа з українською мовою навчання, національного поділу не було. Одночасно діяла "Середня школа освіти дорослих", директором якої був Микола Угрин-Безгрішний. Тут також учителював Антін Лотоцький.

З 1941 по 1944 роки школа залишалась семирічною. В приміщенні школи одночасно функціонувала торгово-фахова школа, так звана «Hendelfachschule».

З приходом радянської влади у 1944 році тут спочатку була семирічна (директор Бібік Лев Йосипович), а у 1955-1956 навчальних роках відкрито середню школу (так звана "прогресівка"). Учні сьомих класів продовжували навчання аж до закінчення одинадцятого класу (директор Кущак Яків Миронович).  Впродовж 1963-1965 років учні 10-11 класів навчалися в сусідній школі (СШ №1) (можливо, це було зумовлено аварійним станом склепіння ІІ-го поверху школи), але вже починаючи з 1965-1966 навчального року школа знову отримала статус середньої.

Впродовж 1960-1980-х років було здійснено ряд добудов: у 1963 році – майстерню для роботи з деревом та металом, у 1968 – їдальню, у 1970-1975 роках добудовано новий корпус і спортивний зал, у 1984 році – котельню, у 1986-1988 роках – ще 3 приміщення на 3 поверсі нового корпусу.

У 1993-1994 навчальному році було змінено статус школи з середньої на загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

З вересня 2019 року відповідно до закону школа перейменована у Рогатинський ліцей імені Братів Рогатинців.

Від дня заснування навчальний заклад очолювали такі директори:

1. Адольф Амброс – 1878-1933 рр.

2. Антін Лотоцький – 1939-1941 рр.

3. Бардашевський Теодор Семенович –1944-1945 рр.

4. Бібік Лев Йосипович – 1945-1951 рр.

5. Кущак Яків Миронович –1951-1957 рр.

6. Прокопів Дмитро Іванович –1957-1958 рр.

7. Семенюк Пилип Йосипович –1958-1962 рр.

8. Дубровін Дмитро Семенович –1962-1976 рр.

9. Рущак Ярослав Іванович –1976-1977 рр.

10. Безносюк Галина Петрівна –1977-1978 рр.

11. Прокопів Дмитро Іванович –1978-1991 рр.

12. Квятик Петро Володимирович – 1991-2000 рр.

13. Грешко Марія Іванівна – 2000-2021 рр.

14. Даниляк Світлана Володимирівна – з 2021 року